Viking

Присвячую зорям, ночі, Їй...

Повільний та граційній дим розчиняється у блискучому світлі екрану. Сиджу на місці, де сповна зрозуміла що хочу відчувати її єство поруч з собою. Небо вкрите мертвими світилами - створює сприятливе середовище для цих безкрайніх думок. Посміхаюся...згадую кожен рух її тіла, ніби відчуваю все тут, прямо зараз. Згадую її холод в свої руці і від цього теплішає на душі. Час такий швидкоплинний, ніби його зовсім немає. Складно бути в її компанії, бо постійно усвідомлюю, що це може бути востаннє. Хочеться ловити кожен її погляд, кожну посмішку. Сиджу і просто розчиняюся в цих думках, як дим що дифузує в повітрі. Слухаю P!AtD, і цей чудовий момент «If you love me - let me go!» Ці слова вміщають в собі стільки сенсу, як з тієї брудної води золота, і це серцебиття..ммм, фантастично. Здається про це можна писати вічність «цього вечора ми переможці» . Насолоджуюся вітром котрий так ніжно пестить волосся, він нагадує мені її. Всі кажуть вона відьма, та ні ж, вона - боже створіння , вона як Тор в стихії і Фреєр в землі. Для мене це метаморфози духу, можливо вона спить і в такий спосіб приходить до мене її дихання. Я божеволію з того ,але Crazy=Genius, точно, це на краще, я вірю, я знаю. Мені хочеться подарувати всі почуття , які підвласні людині - їй, бо вона має їх сама відчути. Зараз посягну на самого Одіна(Харбарда) порівнюючи себе з ним. Я вільна людина і я тут щоб робити вільними та щасливими всіх кого зустрічаю на шляху. Іноді корисно мовчати, не видаючи жодного звуку , потрібно слухати Землю, вона дає відповідь на будь-яке запитання, щоб не цікавило твою глибоку та ще не наповнену душу. Загалом, прекрасний стан, хочеться жити далі та ловити ці митті в кулак, який не розщеплювати за жодних обставин. Вона вартує цього часу та цих думок, власне, вони ж завдяки їй, тому я й не припиняю дякувати, кожного разу. Світ стає ширшим, якщо захотіти його побачити. Я хочу - я бачу! Гадаю, що час завершувати, бо можна писати без зупину, допоки б'ється серце, таке вже призначення у нас людей, божих створінь, нащадків чогось великого - мріяти. Приємно знову повернутися сюди, за це окрема подяка.

Написано 24.08.18р.

H.Y.