Рівновага

Ми ніколи не позбудемося класової розшарованості, бо це є аспектом рівноваги. Кожного дня ми говоримо про нерівність між людьми : бідні, заможні, середній клас. З початку віків говоримо про цю псевдо несправедливість: «я не маю того, що має він - так не чесно!». Насправді ж все абсолютно правильно. Я прагну рівності для всіх, але чи це той шлях? Чи це коректно для нас? Чи так має бути? Мені тяжко визнавати що це неможливо, бо хочеться більше добра, більше щастя в цьому світі. Та з кожною хвилиною я переконуюся в мудрості слів Омара Хаяма про те, що варто піклуватися про себе, свою сім'ю та рідних. Адже тільки так ми маємо хоч якийсь шанс зробити себе та наших близьких щасливішими. Тільки піклуючись про себе - досягнемо успіху. Звучить занадто егоїстично, чи не так? Саме такі були мої перші думки про мудрість того чолов'яги. Але вдумайтеся, лише зазирніть глибше - він має рацію. Порівняйте наші життя з котячим, так це доволі смішно, та все ж. Деякі коти народжуються на вулиці, живуть на смітниках, бо такий їх шлях. Вони помирають, хворіють, пухнуть з голоду саме через те що така їх доля. Вони нічого не можуть з цим вдіяти, вони живуть так як жили їхні предки, поводяться відповідно. І нічого не змінюється. Звісно, якась добра людина може забрати одного-двох до себе та подарувати їм краще життя, але знову ж таки, цим котам зі свалки, потрібно продати себе, інакше не назвеш. В них має бути щось таке, щоб досягти ось цього «кращого» життя: розумні очі, гарний характер, довгі вуса, будь-яка відмінність, що змусить звернути на них увагу. З іншого боку маємо домашніх котиків, які народилися в умовах, потрапили до гарних рук і живуть припіваючи. Їм настільки комфортно, що це вже стає не в радість: розбита коштовна ваза, поцарапані дорогі меблі, бо все стає нудним. Але погляньте на характер, незалежно від місця народження, від умов - кожен має свій характер, свої особливості. Дуже цікаво порівнювати такі речі. І ми ніколи не зрозуміємо один одного сповна, бо ми в різних світах. То ж коли вдуматися, то можна побачити цю рівновагу, все так як має бути. Все на своїх місцях. В голову прийшов заклик біржі праці з «Футурами» : «Ти повинен робити те що повинен!». І це система. Вона непорушна, її складно зламати, а тут головне питання : а чи потрібно взагалі її ламати, якщо вона створювалася віками? Робіть те що від вас залежить, робіть людей навколо щасливими і пам'ятайте що ви в певному моменті реальності, і він саме такий яким ви його бачите, до якого саме ви прийшли зараз. Думайте перед тим як щось зробити, та ніколи не жалійте про зроблене. Все буде ОК.

Написано 18.01.19.

 H.Y.