genuineness

Для мене завжди лишалося загадкою: навіщо проводити благодійні ярмарки? Якщо подумати логічно, то вони не мають жодного сенсу, окрім компроментації людського гуманізму та щирості. Сама ідея благодійних ярмарків чи розіграшу подарунків в мережі, задля збору коштів потребуючим - дискредитує людяність, та істинність благородних потягів. Немає жодного сенсу витрачати гроші на матеріали, щоб потім продати продукт за ціну меншу собівартості, яку опісля направити на допомогу. Де сенс, якщо можна одразу зібрати більші суми, які йдуть на витрати до підготовки? А все задля чого? Привернення уваги? Заохочення отримати винагороду? Це тонке відчуття, що ти привселюдно твориш добро, ось, гляньте на мене: я купую тістечко за гроші, які допоможуть маленькій дівчинці хворій на рак, подивіться, який я молодець! І це відбувається несвідомо) Ми просто самі створюємо такі умови, щоб потішити своє Еґо, і все..."Зробивши добро, не вихваляйся", у всіх сенсах.

Я не відчуваю щирості цього світу, саме людського світу. Я проектую весь свій внутрішній бруд на те, що мене оточує, відзеркалюю самі темні куточки своєї душі на світ, і найгірше те, що я не відчуваю за це відповідальності, не відчуваю справжнього страху через всі свої мерзенні діяння та думки. Мені просто, все одно) Немає різниці, що було і що буде, немає сенсу в житті, воно лиш ілюзія, створена нашим мозком. Прийняття Цієї реальності - нестерпне. Найгірше, що можна відчувати - це байдужість. Найпрекрасніше - любов. Вічна боротьба між цими почуттями, постійні перегони, терези мають вказувати на їх рівність, баланс, гармонію. Та в мене чаша байдужості переважає на всі 100500% 

шкода.

Написано в ніч з 5 на 6 грудня 2020 року

H.Y.